Вони сиділи в маленькій дорожній кав`ярні.
Рум`яні з морозу, усміхнені та щасливі.
Такі закохані, такі молоді та гарні,
І щастя довкола них розливалося зливами!
Він так обережно грів її ніжні долоні,
Плив аромат хорошої кави над ними…
А я сиділа німа, одинока в кутку на ослоні,
Ні, не заздрила! Я милувалася ними.
Дай їм, Боже, пронести це світло над рОками,
Не розплескати, не втратити, не зламати!
Хай життя з його непростими уроками
Їх обминає…
Дай їм, Боже, довіку кохати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430155
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.06.2013
автор: Ірина Лівобережна