Крихітка моя виходить заміж,
зацвітають рясно щастя сльози.
І не віриться ні татові, ні мамі,
що вона уже така доросла.
Ти богиня…ні, ти королева.
Я й не знаю як тебе назвати.
У тобі відвага й гордість лева,
ніжність й безневинність кошеняти.
Важко, важко просто відпустити…
Знала б ти, як я тебе люблю.
Але у душі живуть молитви
за нову народжену сім’ю.
У цей день сердець частинки наші
забери – й уже не віддавай,
бо лише вони єдині скажуть
найщиріші у житті слова.
І танцює снігопад сріблястий
вальс весільний заодно з тобою…
Хай же збудуться усі пророцтва щастя,
вип’ємо за торжество любові!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430021
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.06.2013
автор: Тетяна Ященко