Я вже навчилася втрачати,
Хоч, як же важко, Боже мій,
Я розібрала б на цитати
Твої слова. У заметіль,
Зігрівши ніжністю своєю,
Покинув ти мене за крок
До того щастя, що душею
Обоє прагнули. Урок…
Ти дав урок, як гарний вчитель,
І зауважив на помилки…
А я дарую тобі квіти…
Це перший крок. Ти так не звикнув…
Мені не жаль…. Уже тим більше
Є той, хто любить і цінує.
Тобі я все-таки залишу
Листа із підписом «Цілую»…
Та в нім нічого, крім печалі,
Бо вже навчилася втрачати…
Ну от і все. Що буде далі? –
Самій навчитись пробачати!
Автобус «Шостка – Воздвиженське»
24.09.2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429971
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.06.2013
автор: Людмила Ковальчук