Нарешті, в далекому, холодному, дощовому і іншомовному Мюнхені ліг на музику чудовий украінський вірш чудового украінського поета і справжнього сина свого народу. Дуже ж вже мені хотілось прислати товаришу і колезі музичне вітання з-за кордону. Може не все вдалося, як хотілося б, бо тут немає музичного інструмента і аранжування змушений був робити на слух... Послухаю, покручу, поміркую... Може щось і дороблю-перероблю.
Ні, кохання в тебе вже не прошу я
Відцвіли конвалії мої!
Хоч доріжки наші запорошено,
Лину я до тебе знов, хорошая,
Шлю тобі я помисли свої.
Бо ж було у нас усе, мов в юності:
Злети і падіння долі дар;
Цноти спалахи і зваба мужності,
Ревнощів отрута й ліки чулості,
І жіночності п'янкий нектар. -2 рази.
Програш.
Хай конвалій цвіт уже в минулому,
Хай стежки вже терном заросли,
Та в душі, хоч зраненій, та юній ще
Квітне терен майськими відлуннями,
Кличуть у дорогу віщі сни... -2 рази.
Розширений програш.
Ні, кохання в тебе вже не прошу я:
Відпалали пристрастей вогні!
Та чом в серце стукаєш, хорошая,
Чом здіймаєш гамір там непрошений
І бентежиш помисли мої? -2 рази.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429883
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.06.2013
автор: Анатолійович