До тебе йшла, як море іде до океану.
Чекала, як чекають на човен із туману.
Любила, наче любить суха землиця воду,
Страждала, наче квітка, що губить свою вроду.
Приспів:
Відболіло, відпекло, відпечалило.
Тільки в пам’яті моїй слід зоставило.
Лиш в душі рубцем м’яким залишилося.
Відболіло, відпекло, відлюбилося.
Для тебе стану вітром, що хмари розганяє.
Для тебе стану світлом, що у пітьмі сіяє.
Але не буду горем, що біль до хати котить.
Я стану синім морем, що всі печалі топить.
2011 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428960
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 02.06.2013
автор: Крилата (Любов Пікас)