Згадай свій сон три роки тому –
Заснути не можеш так знову чому?
Щоб бачити сад, квітучий життям,
Щоб мати таємне безмежне знання,
Що поруч зі мною – відстань руки –
Клином зійшлися мої всі думки
Хтось грає зі мною сидячи поруч –
І гра ця життю дасть незмі́ренну фору,
Тому що життя уже ось три роки
Притихло, геть зовсім втратило спокій,
Чекає, ту гру продовжу я доки,
І доки хтось сяде поруч зі мною,
Скаже «здавайся», моргне мені оком.
Згоден я здатись, хоч здать тричі Трою,
Заради цього навіть варто
Її три рази збудувати!
осінь, 2007
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428409
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.05.2013
автор: Антон Наливайко