В молебнях я то збив коліна.
У землю чорну припадав.
Чи ніч на дворі, чи ся днина,
Усе ж я відповідь шукав:
Чому же славная родина
Позбулася на волю прав?
Чи може я біди не знав,
Тому й у небі все літаю,
По хвилям щастя все блукаю,
Але ж то сам я се обрав.
Мабуть і люд же обирає
Для себе долю, хто яку.
Чи до безтями він кохає,
Чи топить день свій у шинку.
Мені скажіть, на правду, люди,
До щастя смак у вас який?
Ви біль свій заховали в груди,
Але ж той присмак все гіркий
Обкутав вас у сивий дим,
А я ж, дурак, люблю солодке,
Тому не п’юся більше злим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427901
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.05.2013
автор: Сашко Ткаченко