Ми слухаєм, та не чуємо.
Говоримо, та не думаєм.
Ми не живемо - існуємо.
Без правил. Щодня воюємо.
Їмо не заради сма́ку.
Читаємо-не для розвитку.
Суспільство зазнало краху.
Захлинулось злом у сповитку.
Між рядків тепер не читаєм.
Розучилися слухать тишу.
Ролі якійсь безглузді граєм,
Та ж сценарій не ми пишем.
Ну скажіть:що з нами сталось?
Ні війни ж немає, ні голоду..
Вся людяність десь заховалась.
Людям серед людей холодно.
Досить вже лицемірити!
Ховати лиця під масками.
Ну як,скажіть,можна вірити
Тим, що досі живуть ка́зками?
Досить буть злими, жорстокими,
На все і всіх ярлики вішать.
Не гадьте в душі потоками-
І світ знову стане світлішим!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427878
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.05.2013
автор: Tkach Nataliya