(деяким культовим сучасникам, присвячується)
Ними усі закладено полиці,
Та не знайти їх слова в мережі,
Їх участі бажати не годиться,
Якщо думки не ваблять не живі.
Не заздрю їм, їх книги випадковість,
Роки зітруть надуманість у пил,
А серцем щирим вирощене слово,
Проб’ється крізь уламки черствих брил.
Бо слово це зерно життя, ідея,
Яка й у стужі крижаній жива,
Краплина, але вічності всієї ,
Не вистачить її пізнати дна.
Нехай вони, успішні комерсанти,
Книжки їх згинуть в темних закутках,
А слово з Інтернету дилетантів,
Коріння пустить у людських думках.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427796
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.05.2013
автор: Федик Юрій Михайлович