До тебе так далеко,
як до Марсу пішки.
Такий ти рідний,
як горнятко кави зранку.
Я на ліжку у тебе
Клубочком згорнуся мов кішка,
чи голубкою ждатиму
твоє «гулі» на ґанку.
У очах твоїх стільки написано,
що читати їх можна до смерті.
І навіть якщо прочитаю –
я знати тебе не буду.
Тому ти настільки далекий,
хоч й обійми такі ніжнотеплі.
Хоча й очі глибиннотемні
я ношу з собою повсюди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427781
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.05.2013
автор: Катя Фея