Все зійшло нанівець
Чи простилась журба
Лиш плакучий кінець
Та важка боротьба
Те прийдешнє встріча
У долонях молитв
Край дороги весна
Від сліпучих гонитв
Життєдайність тебе
Вистачає на мить
У секундах печаль
Дай хоч мріям спочить
Тільки муки чекань
Мою злість оживить
І музичність страждань
Наш тандем оновить
У словах чути ніч
Та холодність думок
І наш місяць поніс
Сонцю жмуток зірок
Погляд сірих очей
Я залежу від них
Як людина від сну
І від долі збагну
Що це гра виживань
Між тобою і злом
Від моїх сподівань
Все закінчиться сном
Як в той день роковий
Що туманом стелив
Дощовим, норовим
Наші звуки вмостив
В інструменти душі
І в кінці зупинив
Та від гри відступив…
Бо важливе згубив
Почуття не зберіг
Та зігравши акорди доріг, зрозумів
Що мій Сон,Ти мене розлюбив..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427683
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.05.2013
автор: Фліка Фройд