нізвідки

я  люблю  рахувати  лінії  на
твоїй  долоні
спертися  ніжно  на  сильне
плече
і,  заплющуючи  очі,  бути  думками
в  записнику  серця
я  хочу  знати,  що  ти  бачиш  в  моїх  
очах
засоромлення?
бажання?  
а  може,  байдужість?
нічого  не  треба.
просто  зігрівай  одним  лише
поруч
буду

мені  здається,  що  ти  мене  проклинаєш
мрієш  вигнати,  забути
ніяк  не  вийде.
любов  –  це  здивування,  але  лише
 двічі
зі  мною?
саме  вона?
доля  пише  диктанти  без  помилок
водить  машину  без  аварій
а  ми  –  перешкода:
то  ручка  не  пише
то  бензину  нема

зараз  не  час  для  крапки
я  просто  хочу  рахувати  лінії
на  твоїй  долоні
бо  знаю:
одна  з  них  –  це  я.
і  що  б  не  сталося  після
ми  знову  виникнемо  нізвідки
я  вкотре  спруся  тобі  на
плече        

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427129
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.05.2013
автор: Doll