Хочу тебе і трохи поезії,
А більше нічого не треба...
Мого життя недосконалі терції,
Вриваються прямо в небо!
Розривають шовкові покрови,
Кричать усім,про те,що я живий...
Я зітканий із плоті та із крові,
І я вже майже до решти твій!
У вирі людських страстей,
У вирі новин та війн...
У танці нових ідей,
Дозволь тобі,наче своїй:
Вплести мою долю у коси...
Дозволь тобі,далекій і чужій,
Подарувати власні сльози!
24.05.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427090
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 24.05.2013
автор: Той,що воює з вітряками