Наскільки висока твоя купа щастя,
настільки глибоке провалля горя.
Між ними немає драбини чи шеста,
щоб злізти/піднятись без поту та болю.
Щасливий? Щаслива? – мовчи, людино.
Вітри рознесуть щастя в полях.
Поділять і птиці, й маленькій стеблині,
А ти шукатимеш його у піснях.
Ти хочеш і можеш, ти віриш і знаєш,
То рвися зубами до мрійних висот.
Не слухай нікого – ти ж щастя шукаєш!
Не вір ні в образи, ні в гнівний бойкот.
Між щастям і горем - тонесенька смужка.
Між коханням і люттю – однесенький крок.
Між другом і ворогом – речень галузка.
Між свободою й рабством – волі ковток.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426960
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.05.2013
автор: Дагней