Літо з організму кальцій вимивало,
Цілувало скроні, текло по щоках.
Та йому без тебе того літа мало,
Знов тримає пляшку у худих руках.
Осінь малювала листям чиїсь долі,
І гроза робила темно-сірим день.
А йому без тебе їхав дах поволі,
Та боліло серце від сумних пісень.
Зима білим снігом засипала сходи,
Й танцювала з вітром по чужих дворах.
А йому без тебе не треба погоди,
Він цілує твої ніжні губи в снах.
Весна залишала голою бруківку,
І тепер все місто в яскравих вбраннях.
А йому без тебе, життя - фотоплівка,
Яка обірватись може десь на днях.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426344
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.05.2013
автор: Олег Захарків