*******************************************
Коли втомлюсь життям буденним,
То здасться небо мені темним,
Бо є в житті щоденне лихо
І сльози ті, що ллються стиха,
Чванливість, недолуга пиха...
І в створеному слові—
Моя єдина втіха,
Бо є моя душа в його основі,
І людська невблаганність і зловтіха
Відступлять долі мого лиха,
Бо в серці плач та біль
Залагодяться тихо.
03.10.1998 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426342
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.05.2013
автор: Ростислав Сердешний