І покидаючи всю святість лазаретів

«…ви  ступите  у  воду  так,  як  ступають  з  даху…»
П.Коробчук

«…Й  під  нами  –  все,
Лиш  небо  понад  нами…»
І.Римарук

…І  покидаючи  всю  святість  лазаретів,
і  зоставляючи  цей  рай  геріатрії,
ми  знайдемо  собі  морські  мечеті,
щоб  там  молитися  своїм  старечим  мріям.

Й  брехливо  всім  залишивши  скорботу,
ми,  не  вагаючись,  зречемось  суходолу
без  вороття.  І  ступимо  у  воду,
що  змішана  з  вином  і  валідолом.

Земля    меншітиме  подібно  плямі,
що  на  зворотнім  ході  кіноплівки.
Й  пощо  нам  скаламутнілі  рогівки,  
якщо  в  нас  душі  стали  кораблями?

І  під  мелодії  тахікардії
з  волосся  витрусимо  іній,
як  міль  витрушують  з  одеж.
І  не  узрієм  власних  меж.
І  власних  ватерліній.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425925
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.05.2013
автор: Марта Мохнацька