Додому, додому, додому
Під стукіт вагонних коліс
В місцину з дитинства знайому,
Де я народився і ріс.
Де я научився ходити,
Де мама уперше сказав,
Де край свій почав я любити,
Де росами босим гуляв.
Там вишні сягали аж неба,
Хатинка ховалась в садку,
І більшого щастя не треба
Ще раз там побуть на віку.
Побачити рідні куточки,
Почути як річка дзюрчить,
Відвідати милі гайочки,
Вже дуже мені це кортить.
Та може зустріти знайомих,
Згадати дитинство своє,
Безпечних тоді й несвідомих,
Що горенько в світі ще є.
Що прийдеться згодом поїхать,
В далеких пожити краях,
До поту робити і бігать,
Щоб мати родину і дах.
Що згодом потягне додому,
Рідненький побачити край,
Щоб тихо й спокійно потому
Спочити, бо вдома твій рай.
10.03.13.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425078
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.05.2013
автор: Георгій Грищенко