Не докурений ти

А  мої  почуття  до  тебе  ,
Неначе  та  не  докурена  сигарета,
Яка  буває  моментами  ще  трішки  димить.
І  цей  чадний  газ  ,
Потрапляє  до  мене  в  середену,
Наповнює  легені  димом.
Серце  ,  в  цей  момент  ,
Розривається  бо  його  болить.
А  рот...як  і  раніше  мовчить,
Лице  не  показує  болі,
Нічого  того  що  є  в  середені  .
Воно  неначе  маска  ,
Ховає  мене  справжню
Від  цих  жорстоких  лиць.
Які  мріють  хоть  на  мить
Побачити  чиюсь  душу  поранену,
Яка  з  закритим  ротом  ,
У  весь  голос  кричить!
А  я  й  далі  стою  не  рухомо.
Мене  з  середини  вбиває  цей  ти-  нікотин
Але  вже  ніхто  не  вправі  мені  допомогти,
Бо  вже  пізно  ,  занадто  пізно,
Я  тепер  як  та  полама  лялька,
З  диркою  в  області  лівої  частини  тулуба,
В  якої  вирвали  серце  ,  за́́брали  душу.
Душу  якої  по  суті  ніколи  й  не  було.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424693
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.05.2013
автор: РебекА