Немов невіженні солдати -
Можете захоплювати душі.
А ми віримо байдужим,
Вчимося так виживати.
Раз промине, постріл в спину -
Новий окупант вже поблизу.
А ти ще карабкаєш знизу,
Коли він ламає драбину.
Серце стає, як руїна,
Після війни що зростає.
Воякам потрібна лиш слава,
Трофеї та прояви сили.
Тому і будуємо мури,
Окови куєм, або ж грати.
Бо нащо потрібні солдати,
З якими і в сонце є бурі?!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424482
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.05.2013
автор: Нюта С.