Мені в вікно всміхається весна...
Змахне крилом і зникне в високості.
Її рамен прозора білизна
на землю сипле перли білохвості.
Прийшла вона, в квітневий сніг одіта
обвітрена, обсипана дощем...
Вона, як та страждальна Серафіта
у німбі сонцесяйних діадем.
Мене п'янить, і пеститься, й цілує
моя, вітрами зранена весна.
В моїй душі, в словах моїх чаклує...
Летить у небо й творить чудеса.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424188
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.05.2013
автор: Таня Сугай