дихаєш

ти  дихаєш
руйнуючи  хребти  всіх  зазорених  небосхилів.
в  стінки  легень  втискаєш  потемнілий  кисень,
змішаний  з  застудою  обпалених  поверхонь  
багатоповерхівок,
ти  дихаєш  і  обвалюється  серпень  мій  освячений,
відкурений,  збережений  на  дні  попільнички
сріблістю,  розкладений  по  книжковостях  аркушем
прочитаним
і  забутим.

ти  дихаєш
в  такт  зітхань  балконів  
і  під  ́їздів,  що  надвечір  засвічені  сквернословлять
у  відоповідь  штампованим  перехожим.
стогнуть  канали,  нічев  ́ям  заповнені.
місто  каліками  стомлює  тротуари.
траурість  зашкалює,  коли  ти  дихаєш.

ти  дихаєш,  збиваючи  яблука  з  чорно-білих  фото,
зриваючи  сукні  їх  вінтажних  коштувальниць,
в  них,  знаєш,  посмішки  ідеальні,
а  ми  судомами  скручені.

я  змучена  
від  твого  дихання.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423469
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.05.2013
автор: kappa