коротше кажучи
мої монстри мене бережуть
на поличці у шафі тримають мене над водою
тону
піду у безвість морів, в який небуть трикутник
бербудський
а що?
мої монстри завжди зі мною,
в пігулках, у венах шприців
о Боже, примітив
я не про наркоманію
люди, дивіться обширніше
все глибше ваших портів
ваших примарних снів і світів, де все по поличкам
і ви ізольовані в них
а в мене вони в голові
і краще з ними в середині, чим пустою без них
як ви
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423352
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.05.2013
автор: La Presse