Твоє вино вже ллється через край
Й моє мовчання – це така спокуса
Я пригорнусь, а ти – не відпускай
Я обіцяю: не зіб’ємось з курсу
Твоє тепло так манить і п’янить
У голові пульсуючі зізнання
О, як я хочу зупинити мить
Й поцілувати щиро, як востаннє
Твої слова полином віддають
А в посмішці – лукаві бісенята
Та все ж прошу: в житті моєму будь
Ще хочеться душі маленьке свято
Твоє вино – жагуче до нестями
Моє мовчання має сотні слів
Нехай любові поміж нас немає
У серці ти сльозою відболів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422830
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 05.05.2013
автор: black_angel