Якщо, навколо все горить,
Були надії, та розбиті.
Скажу так твердо, як колись,
Що хочу я на світі жити.
Коли в тумані, в небутті
Іду, шукаю... Сенс? Лиш квіти:
пелюстки падають до ніг...
І знаю, далі треба жити.
Останній ранок... Не здаюсь!
Бо новий день, і знов, в дорогу.
Я мислю, отже, я існую.
Люблю, і, значить, я живу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421438
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.04.2013
автор: fire_maroder