В чомусь ми вже на піку
В химерних структурах рук
Готуйся помирати влітку
Коли кожен протяг – твій найкращий друг
Намети стоять на меті
Намети не горять, та задимляють суть
Намети стоять, на межі
Тож –
стоять на межі,
Чи коштують?
У нашій мові так багато дурнів
У нашій вірі так багато сук
У цьому віці все занадто бурно
І всі, хто хочуть в гору – потрапляють на крюк
У цій країні ніколи не буде дешево
Але й в твоєму серці – порожньо
Тим, хто загубився
– бліки куполів Софії.
Та це давно вже не Київ.
Мармур осипався бетоном
Діри в дорогах - то чернозем
В Чорному морі ніхто не потоне
Всі давно вже мертві живцем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421111
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.04.2013
автор: Семен Запобіжник