Чи можна молодість бажати,
Як нещасливий ти?
Чи можна душу загубити,
щоб красу для себе залишити?
Ти сам втішався з того,
Що лиш портрет виказував
В тобі — старого!
Твій друг розкрив
Ціну краси твоєї.
О ,Генрі, нащо ти сказав ,
Щоб Грей меж краси не знав!
А Доріан?
Він старість портретові віддав!
Бо незнане бажання загадав:
Портрет старів,
А він у вічній молодості цвів!
О, Безіле ,навіщо ти портрет писав,
Щоб Доріан про щирість забував!
Він був колись таким щирим,
Добрим, милим…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420920
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.04.2013
автор: Марьяна Глодан