Збирався вірш
У світ скоріш.
Спішив, мов Дон Кіхот.
Бо задрімав
Вже серед трав
І знудивсь від турбот.
Схопивсь і враз
Всю в"язку фраз
Закинув на плече.
Просив ще рим,
Щоб теж йшли з ним,
І знав, ритм не втече.
Готовий в путь.
Що ж каламуть
У погляді дощем?
Метафор слід...
І вірш аж зблід -
Де щем? Де серця щем?
Куди ж тепер?
Сидить...Сопе
Мелодії без нот.
Весна йому:
- Ти не сумуй:
Візьму у свій танок.
Вірш аж завмер...
Красу озер,
Небес глибінь високу
Несе весні -
Тобі й мені...
І щем, і радість, й спокій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420732
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.04.2013
автор: zazemlena