Розмалюю писанку.Де візьму фарби?
Малювала б сміхом сповнені мансарди.
Малювала б небо,щоб літа летіли,
Щоб серця у щасті,наші ,щиро мліли
Малювала б сонце,Щоби нас зігріло,
Щоб не відлітало,з нами посиділо.
Малювала б вітер,в лісі на пеньочку,
Щоб сховалось лихо у велику бочку.
Малювала б квіти ніжні та терпкії,
Малювала б зорі.жаль що це лиш мрії
Де ж ті пензлі взяти,щоб життя творити,
Щоби чар додати і щасливо жити.
Це в казках бувають шапки й скороходи.
ну а ми творці лиш,ми прості народи.
Краски чарівнії є лишень у Бога,
І до них веде лиш праведна дорога
І якщо гарненько в нього попрохати
Намалює щастя і добра багато.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420591
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.04.2013
автор: Альонушка