Весна не обов’язково сонячна,
Якщо ніч, то не завжди зоряна,
А обійми так часто не щирі.
Ми живемо з тобою у мирі,
Тобто байдуже, якось так.
Як зустріну завжди посміхаюсь,
Заговорю, мовчу, завагаюсь.
Ніби все як колись.
Все колись.
Тобто зараз нічого нема.
Інші кажуть, що важко забути,
І не знають самим їм як бути.
В нас все легко,
Було й не було.
Розійшлися й лишилось – нічо.
Отак знову пройду повз тебе,
Зупиняти мене не треба,
і залазити знову під ребра,
Чуєш?..кажу в останній раз.
Шкода тільки, не буде нас.
І начхати без мене сумно
І плювати без тебе пусто.
Як розходитись то назавжди
Як закохуєшся у справжніх,
Ролей вдруге уже не зіграть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420472
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.04.2013
автор: Незрозуміла