Вже, мабуть, не зустрітися нам

У  яких  ми  бродили  світах,
По  яких  нас  дорогах  носило?..
Я  прилинув  до  тебе,  мов  птах,
Із  країв,  де  вже  бути  несила.

Та  тебе  я  в  тобі  не  застав:
Ти  думками  вже  в  новій  дорозі...
І  заквилив  схвильовано  став,
Зореликі  роняючи  сльози.

Вже,  мабуть,  не  зустрітися  нам:
Ти  –  в  світанок,  я  –  в  вечір!  Трагічно!
Що  ми  скажемо  нашим  богам,
Чим  поясним  блукання  одвічне?

Що  родитись  належало  там,
Де  продерлися  тропи  тернові
Через  хащі,  луги,  болота
До  єднання,  сумиру,  любові!..  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420300
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.04.2013
автор: Олекса Удайко