За вікном – весняна романтика,
Сонця, палітра, б’є у вікно;
Квітучість, як безмежна семантика…
Головне.
Не стягуй.
Парадне сукно.
Ти любиш цю пору.
Особливо ввечері.
Приємний запах вірного тепла…
Неси своє тіло по течії,
Збирай свою душу
У подихах скла…
А завтра… Прокинуться всі таємниці…
Непомітна весняна романтика.
У колі однієї темниці
Ллється не туди
Справжня Атлантика.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420079
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.04.2013
автор: Вальдемар Феруменко