Життя захоче підламати -
Напружусь і зумію встати.
В обличчя горе загляда -
Скажу, що горе - не біда.
Хай недруги неправду сіють -
На зло їм вижити зумію.
Біль в серці схоче задушити -
Із ним живу, і буду жити!
Хоч на руках тверді мозолі -
Нізащо непоступлюсь долі.
Вкриває скроні сивина -
А в серці радість і весна.
Роки лягають, мов каміння, -
Вони дають лише прозріння.
Хтось схоче зіштовхнуть з дороги -
Все ж доповзу до перемоги.
Нехай рубають під коріння -
Залишу у серцях насіння.
Ні, я не зникну в небуття...
Бо я люблю, люблю життя!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419830
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.04.2013
автор: Ukraine55