ходила
по підлозі сосновій,
не новІй…
боса –
пахли
любистком і чебрецем
коси
бриніли
загайні струмки
проз хату –
останні…
позіхали
зо сну бузки
брунькато:
сталося! – на світанні…
злетілися ластівки́:
деруть-розтинають лілові
тума́ново-світанкові
шовки́ –
на пелюшки́…
молода Мати
буде мати
у що немовля своє
вповивати…
…обіперся
на ціпок мохастий
горіховий пліт –
яко пра-дід:
на щастя! –
молиться-замовля
новонароджене немовля
побла́гослови́вся
у квітневім світанні
причілок хати …
молода Мати –
(літ і літ!..)
вповила
у пелюшки лілово-туманні
свій
новонароджений Все-Світ…
із-під ніг
соснові дошки
і собі – величаву…
славу!
співати –
Життя!
поклала
молода Мати
на дубову лаву
виростати
своє
дитя…
20.04.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419727
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.04.2013
автор: Валя Савелюк