* * *
Я зникну теж у зоряній імлі…
Папери на робочому столі
Засвідчать мої звички всі і вади,
Бо вже не матиму над ними влади,
Відколи щезну в зоряній імлі.
В одвертій, безсоромній наготі
Думки мої і помисли, і мрії,
І сумніви у творчій самоті,
Як тіло всім доступної повії,
Постануть у холодній наготі.
Так без господаря, мов пустка, дім,
Хоч би й усе ще збереглося в нім.
Незвичний крок сторонньої людини
Відлунюють ще вчора теплі стіни.
Пішов господар. Душу втратив дім.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419572
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.04.2013
автор: Богдан Сиваківський