Ти приходиш щоночі до мене у сні,
Ти заглядуєш мовчки в заплакані очі.
Ти питаєш, чому оці очі сумні,
Хто підступно так викликав сльози дівочі.
Я дивлюся на тебе і знаю, це – сон,
Ти ніколи в реальності поруч не будеш.
Б’ється серце твоє із моїм в унісон,
Ти не знатимеш цього, бо мене ти забудеш.
Ти боротися будеш за принцесу свою,
Я ж тихенько чекатиму, поки сил буде.
Я колись полюбила і ще досі люблю,
Ні для когось, для себе, і бути, що буде…
Ти приходиш щоночі до мене у сні,
Ти заглядуєш мовчки в заплакані очі.
Ти питаєш, чому оці очі сумні,
Хто підступно так викликав сльози дівочі.
Та ти вже здогадавсь, знаєш відповідь сам,
Я мовчу і востаннє дивлюся на тебе.
Ти не знав – я тобі присвятила життя.
Про це знали лиш двох, я і синєє небо…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419155
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.04.2013
автор: azazel`