Чом пригадались мені твої добрії очі?
Чом довелося без тебе пройти крізь роки?
Серце стривожили сни прохолодної ночі...
Чом ти так рано пішла в небуття навіки?
Свічка воскова в церковній молитві палає.
Янгол втішає і ти, як за Божим плечем.
Мами невидимі рученьки я відчуваю
І благодать,яка сіється теплим дощем.
Знаю,ти- поряд ,ти- є і у снах кольорових
Я пригадаю,як разом за руки ідем...
Ранками, днями,в мелодії мрій вечорових
Вічную пам"ять про тебе усі збережем.
13.04.2013.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418553
Рубрика: Присвячення
дата надходження 15.04.2013
автор: СУЛ