ВІТЕР І ТОПОЛЯ

Закохався  вітер  у  тополю,
Малював  хвилясто  її  долю,
Підіймав  волоссячко  над  вухом,
Про  кохання  шепотів  щодуху.

Закружляв  дбайливо  в  чистім  полі,
Де  лани  гойдалися  роздольні,
І  припав  до  неї  пильним  оком,
Щоб  не  почувалась  одиноко.

Обціловував  її  листочки,
Пестив  з  голови  до  п’яток  мовчки.
Лиш  йому  без  тями  віддавалась,
У  його  обіймах  колихалась.

Заквітчалась  пухом  білосніжно,
Пригорнула  його  ніжно-ніжно.
Вітер  з  любою  не  розлучався,
Довго-довго  нею  милувався.            2013

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418515
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 15.04.2013
автор: Lana P.