ПОЛІСЬКА ВЕСНА

Я  зупинивсь  і  вслухався  у  тишу,
Бо  вже  літає  проліском  весна,
Хоч  сніг  і  далі  болем  в  серце  дише,
Та  я  прокинувсь,  вже  прийшла  вона.  

Весна  співає  на  Поліссі  зрання,
І  гонить  води  людям  під  поріг,
Такі  часи  оспівані  коханням,
Їх  всі  шанують,    кожен,  як  хто  міг.

А  Стир  розлився  і  зробивсь,  як  море,
Латаття  спить  і  пахне  очерет,
І  верби  похилилися  додолу,
І  жаби  тут  затіяли  концерт.

Лелеки  бродять  по  воді  глибокій,
Де  заховались  зранку  карасі,
І  жаби  дують  спозарання    щоки,
Квітують    трави    в  ранішній    росі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418292
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.04.2013
автор: Віталій Назарук