Спочатку оригінал.
Спокуси
Можна запросто в масі спокус
заблудитись між злом і добром.
Розібратись з цим всім не берусь…
Все, що близьке нас робить рабом.
Від прив’язаностей не втекти.
Всіх потреб до нуля не зведеш.
Спокушатимеш істину ти,
поки шляхом житейським бредеш:
у релігії – вірою й серцем,
спокушають в законах – права,
почуттями спокусиш в мистецтві,
ну, а владою – в ігрищах зла.
ID: 417988
Рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата надходження: 13.04.2013 00:07:26
© дата внесення змiн: 13.04.2013 00:44:23
автор: Віктор Ох
У спокусу не введи...
Спокус на світі - пребагато!
То ж треба вірно розрізняти
де добра, і погана де...
Яка з них нас куди веде...
І вже, як розібрався в цьому -
вперед! Долаючи лінь, втому
життя творити панораму
і будувати путь до Храму!
І свято заповідь блюди:
"Нас у спокусу не введи!",
бо всі повинні твердо знати -
настане час відповідати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418222
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.04.2013
автор: Анатолійович