Вона одна така, одна…

Звичайний  вечір,  темно  всюди  
І  десь  попарно  бродять  люди.  
І  сніг  грайливо  бахромою  
Снує  над  темною  пітьмою.  
В  галактиках  римує  душі,  
Заціпенівші  геть  від  стужі.
І  так  богемно  в  темноті,  
Видніються  чиїсь  сліди.  
За  брамою  чужої  волі,  
Нам  не  збагнути  вибрик  долі.  
І  тихо  шепче  тишина:  
Вона  одна  така,  одна...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417990
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.04.2013
автор: Анастасія Васильчук