Театр – примара!

́Старий  театр,  віконниці  забиті
Колись  була  пожежа  він  горів
Та  зараз  ніби  все,  куліси  вже  закриті
І  світло  вимкнене,  але  чарує  спів

Що  кожну  ніч  у  тім  театрі  чути
Коли  гучний,  буває  й  колискова
Звідкіль  лунають  ці  чарівні  звуки?
І  що  за  дівчина,  співає  казково

Чого  ж  ночами  чути  дивні  звуки?
І  трапилося  що  в  театрі  сім
Немає  глядачів,  оркестру,  трупи
Лиш  видно  ледь  помітний,  сірий  дим

У  день  прем’єри  загорілися  куліси
І  полум’я  швиденько  лізло  в  зал
Пискливим  голосом  одної  актриси
У  місті  всі  дізналися  –  пожар

Та  пізно  вже  було  допомагати
Актори,  глядачі  і  диригенти
Продовжували  сміло  грати
Живцем  згоріли  всі  у  день  прем’єри

Та  цей  театр  помер  лиш  ззовні
Всередині  весь  час  триває  гра
Чарівна  музика,  місяць  у  повні
І  моторошна,  сива,  страшна  мла

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417692
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 11.04.2013
автор: Роман Волошин