Нічка тиха. Десь тонка струна
забриніла, як колись.
[i]– Милий мій, у тебе я одна
і на інших не дивись.[/I]
На недавно пройдених стежках
вже погасли ліхтарі.
[i]– Глянь, для нас з тобою в небесах
світять наших дві зорі.
– Знаю, мила, тільки не для нас
сходить місяць молодик.
Знаю, мила, тільки кожен раз
день без тебе – цілий рік.
Може бродиш Мавкою в лісах?
– А ще кажуть люди злі,
що буває, ніби по ночах
я літаю на мітлі.[/i]
Не потрібно ні казок чужих,
ні неприязних розмов.
[i]– Подивись, як у очах моїх
квітне казка про любов.
А у нас ще все попереду.
Буде щастя − так і знай.
Я до тебе кладку перейду,
тільки трошки почекай.
− Я чекаю, ти прискориш крок
і у найтихішу з тиш,
найчарівніша з усіх жінок
ти до мене прилетиш.
А у тебе – чортики в очах,
а у тебе – ніжний стан,
а на свіжих весняних вітрах
розвівається туман.
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417641
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 11.04.2013
автор: I.Teрен