Нас розлучити не хотіла в душі натягнута струна.

     Прокинувсь  легінь  на  світанку,
   всміхнувся  з  променя  весні.
       Вдягнув  Вередник  вишиванку,
             розкинув  руки  в  далині.

         Озвався  пугач  запізнілий,
 неквапом  крильми  потрусив.
   Тай  полетів  десь  буркотливий,
             мо  був  йому  в  тому  мотив.

   Серпанком  далеч  струменіла,
         світився  Досвідок  з  доріг.
 Розправив  міцні  свої  крила,
     ступав  в  Господі  на  поріг.

   До  мене  міцно  притулилась..,
     буяла  в  пролісках  весна.
           Нас  розлучити  не  хотіла
       з  частинки  променя  струна.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417551
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.04.2013
автор: Дід Миколай