У Ростика малого з’явилася сестричка.
З пологового дому татусь її привіз.
Радіє вся родина – таке кругленьке личко,
волоссячко чорненьке і кирпатенький ніс.
Що ж Ростику сказати? Що виросла в утробі?
- Не треба, - каже бабця татусеві, - спинись.
Малий ще. Скажем, бусол приніс її у дзьобі.
Мені моя матуся казала так колись!
Прийшов додому хлопець (учився в першім класі).
Матуся йому: «Хочеш сестричку повидать?
Її нам нині бусол в хустинці на терасу
поклав. Така маленька, лиш їсти хоче й спать.
- Сестричку?... Не цікаво. На бузька б подивився,
Що це за вид, що взимку кружляє в небесах?
Від слів цих навіть тато на хвилю розгубився...
- Це вид..., що носить діток на крилах-парусах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417356
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 10.04.2013
автор: Крилата (Любов Пікас)