Замовкнути.

шукати  тебе.а  може  вистачить?
передумати.  просто  зникнути.
дихати  знов  свободою.
жити  звичками.
затихнути,  власне,  повністю.
від  світу  начисто  відділитись.
насолоджуватись  чудовістю
в  кожній  новій  миті?
просто  стати  вогнем.
світла  багаттям.
добрим  злом.почорнілим  днем.
чорним  співом.білим  прокляттям.
втратити  всю  доброту
і  забути  всіх  на  шляху  стрітих
переслідувати  мету
не  рахуючи  вбитих.
і  як  тоді  жити  далі?
не  радіючи  твоїм  секундам?
і  ні  радості,ні  печалі...
і  життя  безнадійно  марудне.
об'єктивності  не  існує:
так  не  кращ  і  отак  не  гірш...
як  прекрасно  -  поезія  в  прозі.
як  жахливо  -  прозовий  вірш.
як  чарівно  -  нещастя  щасливе.
як  потворно  -  щастя  крихке.
я  дивлюсь  на  життя  гидливо.
воно  ніяке.
ти  ж  даєш  йому  трохи  терпкості.
й  поржавілої  позолоти.
та.принаймні  якоїсь  життєвості.
світло  радості  й  тінь  скорботи.
а  я  живу  вже  твоєю  відсутністю
тебе  поруч  не  буде.напевне.
і  ,страждаючи,  від  абсурдності
сповідаюсь  в  рядках  модерних...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417202
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2013
автор: Маруся Мовчазна