Ти у серці минуле ще носиш зів’ялими квітами.
Відболіли ці метри, і ви збудували мости.
Ти вимірюєш доторки щастя його лиш привітами
І незграбно малюєш казково буденні світи.
Через місяців кілька не снитимеш більше кордонами.
Він повернеться в сни й не ділитиме свої слова.
Ти ж шукатимеш рими для нього центнерами, тоннами.
Ти ж повіриш, ти справді повіриш в безглузді дива.
І на пам'ять залишиться ваза з зів’ялими квітами.
Буде легко забути. Ти байдуже глянеш назад.
Той поділений простір між вічно чужими орбітами
Перестане боліти. Скінчиться в душі листопад.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416817
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 08.04.2013
автор: Fairytale