Горище мого болю

Життя  затиснене
Як  зуби
І  кулі  вистрілені
Котяться
По  новому  болю
Як  по  ринві
Затримуючись
На  перегинах
Ховаючись  
Під  клаптики
Грунту  принесеного
Вітрами  і  птахами
Ось  так  кулі
Стають  насінням
І  корінням  розтинають  
Дахи  і  ринви
На  краплі  дощу
Що  стікає  по  стінах
На  ранішні  зорі
Що  заглядають
На  горище
Де  людина  
Може  зустрітися
Сам  на  сам
З  небом

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416743
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.04.2013
автор: Харіс