Де б не була, моя кохана,
Та серцем будеш завжди тут,
І жезлом мідного Богдана
Тобі покажуть правди путь.
Михайлівський золотоверхий
Розкрилить нам святий амвон,
І поведе Служитель звершень,
Як під вінець, в жаданий сон.
І хай той сон наш буде віщим,
Щоб ми упевнились, малі,
Що правда є! Жива і вічна!
Не тільки в Небі – на землі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416308
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 07.04.2013
автор: Олекса Удайко