Байка 10. ПАПУГА ВАСЬКО

В  Ольги  Гнатівни  у  домі
Жив  папуга  Васька.
Завжди  їжі  мав  доволі
І  доволі  ласки.
Господиня  зранку  пташку
З  клітки  випускала.
В  кухні  їла  пташка  кашку,
По  залі  літала.
На  ніч  Гнатівна  дружочка
До  клітки  гонила,
Як  ішла  критична  точка  –  
Утома  морила.
Ну  й  тоді  вередував
Наш  папужка  Вася!
На  карниз  вгорі  сідав,
Зловить  не  давався.
Ольга  Гнатівна  і  так,
І  сяк  його  звала,
Набирала  корм  в  кулак,
В  клітку  насипала.
Птах  летіть  не  поспішав,
Дражнив  господиню.
Всяк  її  перекривляв,
Дув  у  гриву  синю.
Якось,  осінь  це  була,
Сусідка  Палажка
За  чимось  у  дім  зайшла.
Через  двері  пташка
Вилетіла  в  двір  й  собі
Десь  між  гіллям  сіла.
Кликали  жінки  її  –  
Слухать  не  хотіла.
- Схоче  зерен  поклювать,
Прийде  -  апріорі  –  
Гнатівна  на  те.  –  Шукать
Пізно,  ніч  надворі.
Зранку,  перше  лиш  в  вікно
Проміння  пробралось,
Вбрала  Гнатівна  пальто
І  у  двір  подалась.
Пильно  усі  дерева
Вона  оглядала,
Недолугу  Василя  
Між  гіллям  шукала.
- Вась,  Вась,  -  чулося  в  дворі.
- Де  ти  мій  гарненький?
Корму  принесла  тобі.
Та  ж  ти  голодненький!
Відчинила  все:  вікно  
І  двері  на  ґанок.
Не  вернула  в  дім  його,
Мов  у  воду  канув.
Нема  тиждень,  нема  два  
Васька  бідолахи.
Фото  розмістить  вона
Вирішила  птаха.
Не  помогло,  вже  й  зима
Пройшла,  наступила
Веснонька,  в  дворі  вона
Сніги  розтопила.
Несподіваний    дзвінок
В  квартирі  роздався
Ольги  Гнатівни.  Васьок,
Здається,  попався!
Полетіла,  мов  стріла,
Мов  куля,  помчала.
Упізнала  Василя
В  птахові,  забрала.
Той  обшарпаний,  худий,
В  очах  –  страх  і  туга,
Крикнув:  «Гнатівно,  прости,
Дурника  папугу!
Холод,  голод  я  пізнав
І  котячі  зуби.
Мав  добро  –  не  шанував.
Більше  так  не  буде!»
«Милий,  любий  мій  Васько,
Як  же  ж  ти  боровся!
Все  забула  я  давно,
Добре,  що  знайшовся!»

За  добро  -  добром  плати  .  
За  опіку  –    дякуй.
Добре,  що  Васька  знайшли.
А  могло  буть  всяке…!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416295
Рубрика: Байка
дата надходження 06.04.2013
автор: Крилата (Любов Пікас)